Через велике зосередження критичної інфраструктури, яка забирає на себе частину споживання електрики, деякі райони Києва не мають електроенергії по 20 годин. Про це заявив Директор центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Так, він розповів, що кожний день “Укренерго” доводить до місцевих обленерго ліміт споживання, частина якого одразу виділяється на роботу критичної інфраструктури, решту – розподіляє між споживачами.
“В Києва ця проблема помножена на 2, бо у місті критична інфраструктура забирає вдвічі більше, ніж в середньому по країні. А відповідно приватним споживачам і бізнесу залишається відчутно менше, графік стає складнішим і я знаю, що у деяких районах міста по 20 годин немає електрики. Це реальна ситуація”, – розповів він.
За словами Харченка, Київ опинився у складній ситуації й висловив сподівання, що скоро вступить у дію нова методика розрахунків графіків відключень.
Нагадаємо, голова “Укренерго” Володимир Кудрицький повідомив, що в ніч з 7 на 8 червня вийде в роботу додатковий блок на АЕС, що ненадовго покращить ситуацію в енергосистемі.
Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив, що Парижу відомо про затримання у Росії французького громадянина, якому закидають шпигунство, та що Франція намагатиметься допомогти йому.
Невдовзі після того, як у Росії заявили про арешт у Москві громадянина Франції Лорана Вінатьє нібито за шпигунство, Макрон у телеефірі підтвердив, що Парижу вже відомо про цю ситуацію.
“Це один з наших співвітчизників, який працює на швейцарську неурядову організацію, що фінансується колишнім генсеком ООН Кофі Аннаном і займається дипломатичною діяльністю”, – зазначив він.
Макрон зауважив, що потрібно “відновити правдиву картину на тлі звинувачень, які лунають”. Він зауважив, що Вінатьє не працював на Францію та що йому надаватимуть усю можливу консульську допомогу, передбачену у подібних випадках.
Про затримання у Москві громадянина Франції стало відомо 6 червня.
Російський Слідком заявив, що затриманий француз нібито багато років поспіль збирав у Росії інформацію військового та військово-технічного характеру. Йому також закидають те, що він не виконав вимоги російського закону і не зареєструвався “іноагентом”.
Двоє співрозмовників повідомили журналістам, що впізнають 47-річного Лорана Вінатьє, співробітника швейцарського Центру гуманітарного діалогу. Прізвище Вінатьє з посиланням на джерела в силових структурах почали називати й інші ЗМІ.
Німеччина та Франція виступають проти зусиль Європейського Союзу закрити лазівку, що дозволяє товарам високого класу, зокрема розкішним автомобілям, потрапляти до Росії через Білорусь. Про це повідомляє Politico.
За словами трьох дипломатів, з якими поспілкувалося видання, опозиція з боку Берліна і Парижа змусила країни ЄС зважити, чи варто розділяти 14-й пакет санкцій проти Росії й аналогічні заходи проти Білорусі, щоб встигнути укласти угоду до саміту G7 в Італії 13-15 червня. Це дозволило б ЄС просунутися вперед із запровадженням головних санкцій, одночасно припинивши боротьбу за санкції проти Білорусі.
Видання нагадало, що ЄС запровадив санкції проти Білорусі ще до вторгнення Росії в Україну. Таким чином Брюссель покарав Мінськ за фальсифікацію президентських виборів у 2020 році, на яких диктатор Олександр Лукашенко здобув перемогу, подавивши масові акції протесту.
Однак санкції проти Білорусі мають лазівки, що дозволили перетворити країну на перевалочну базу для санкційних товарів, які згодом потрапляють до Росії – дві країни мають спільний митний союз і тісно інтегровані.
“Якщо ми будемо вживати слабких заходів щодо Білорусі, знаючи, що товари прибувають до Москви через Мінськ, це буде трохи смішно”, – сказав Poitico один із дипломатів ЄС на умовах анонімності.
“Принцип зрозумілий: якщо санкція затверджена, всі лазівки повинні бути закриті. Коли експорт предметів розкоші до Росії заборонений, такі товари не повинні потрапляти до Росії через треті країни”, – зазначив старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Жолт Дарваш.
Видання нагадало, що лімузин Mercedes найвищого класу є символом статусу для будь-якого російського олігарха або чиновника, який себе поважає. З блимаючими синіми фарами, виттям сирен та у супроводі позашляховиків із озброєною охороною, вони уже давно стали звичним видовищем на вулицях Москви та інших російських міст.
Російський диктатор Володимир Путін раніше їздив на броньованому Mercedes Pullman, а кілька років тому пересів на Aurus Senat російського виробництва.
Сплеск євроімпорту до Білорусі
За даними Міністерства економіки Німеччини, у 2023 році імпорт автомобілів з ЄС до Білорусі зріс до 2,6 млрд доларів, що більш ніж у чотири рази більше, ніж у 2021 році.
Найбільше відносне зростання дослідники спостерігали у секторі розкішних автомобілів, на який припало дві третини загального збільшення імпорту вартістю 1,4 млрд доларів. З огляду на те, що це зростання суперечить розвитку внутрішнього автомобільного ринку Білорусі, воно “ймовірно” пов'язане з подальшим реекспортом до Росії.
Французький дипломат зазначив Politico, що Париж виступає за “сильні санкції проти країн, які обходять санкції”, але сказав, що основна увага повинна бути зосереджена “на товарах, які служать російським військовим зусиллям”.
Німецький дипломат у подібному контексті підкреслив, що “Німеччина підтримує рішучі заходи проти обходу санкцій, але основна увага повинна бути зосереджена на товарах, що мають відношення до російської агресивної війни”.
Противники продажу предметів розкоші до Росії заперечують, що Путін хоче утримати свою еліту на своєму боці та зберегти власне становище у Кремлі, саме шляхом забезпечення своїх головних союзників вишуканими продуктами харчування та автомобілями високого класу.
У Державному департаменті Сполучених Штатів заявили, що заохочують Китай взяти участь у Саміті миру щодо України, який відбудеться в Швейцарії 15–16 червня. Про це під час брифінгу говорив речник американського Держдепу Метью Міллер.
Представника зовнішньополітичного відомства США запитали, якою є реакція адміністрації президента США на неучасть КНР в Саміті миру.
“Ми, безумовно, заохочуємо Китай взяти участь у цьому саміті. Вони брали участь у попередніх його версіях. Ми вважали, що їхня присутність була корисною. Ми вважаємо, що їхня присутність була б корисною і тут”, – зазначив Міллер.
Представник Держдепу також заявив, що Пекін повинен посилити тиск на компанії, які, на думку Вашингтона, допомагають російському оборонно-промисловому комплексу, що, за його словами, було б “ще більш корисним”.
Раніше коментуючи відмову Китаю брати участь у Саміті, у Держдепі США заявили, що КНР могла б відіграти корисну дипломатичну роль у вирішенні цього конфлікту, якби хотіла.
Нагадаємо, що міністерство закордонних справ Китаю заявило, що Глобальний саміт миру у Швейцарії не відповідає всім критеріям, які для подібних майданчиків висуває Пекін, через що він там “навряд чи” буде представлений.
Президент Володимир Зеленський звинуватив Пекін у співпраці з Москвою з метою зриву Саміту миру після офіційного сигналу Китаю про неучасть в зустрічі у Швейцарії.
Адміністрація президента США Джо Байдена має намір ухвалити більш рішучу стратегію щодо нерозповсюдження ядерної зброї у світі. Про це повідомляє Semafor.
Високопоставлений представник адміністрації Байдена розповів виданню, що Сполучені Штати вважають за потрібне “ухвалити більш конкурентний підхід до нерозповсюдження і контролю над озброєннями” в контексті зростаючої глобальної напруженості та “внести певні корективи у нашу позицію і можливості”.
Очікується, що в п'ятницю, 7 червня, старший директор Білого дому з питань контролю над озброєннями Пранай Вадді окреслить новий напрямок на конференції з контролю над озброєннями.
Минулого року на цій зустрічі радник з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США готові обговорювати контроль над озброєннями з Китаєм і Росією “без попередніх умов”. Однак Пекін і Москва фактично відкинули ці пропозиції, що змусило США змінити свій підхід.
Співрозмовник видання також додав, що адміністрація все ще сподівається посадити своїх геополітичних суперників за стіл переговорів, але хоче показати, що відмова від переговорів матиме наслідки.
“Росія і Китай зіткнуться зі зниженням рівня безпеки, якщо вони продовжуватимуть відмовлятися від переговорів”, – сказав він.
Хоча обидві країни запропонували відносно мало конкретики щодо майбутніх змін у політиці, дедалі більш жорстке мислення адміністрації знайшло відображення в рішеннях про розробку США нової ядерної гравітаційної бомби та зусиллях щодо продовження терміну служби деяких атомних підводних човнів класу “Огайо”.
Чиновник також додав, що адміністрація Байдена також розглядає можливість подальшого розвитку ядерних сил США в умовах зростаючої ядерної загрози та працює над тим, щоб забезпечити ключових союзників можливостями нанесення ударів на великі відстані і засобами спостереження, необхідними для самозахисту.
Білий дім також починає закладати основу для ключових ядерних питань, з якими зіткнеться Байден у разі свого переобрання. Хоча США і Росія залишаються юридично пов'язаними новим Договором про скорочення наступальних озброєнь (СНО), остання угода, що обмежує два найбільші ядерні арсенали світу, закінчується в 2026 році.
“Якщо буде другий термін (президентства Байдена. – ред.), ключовим питанням для нашої адміністрації буде те, як ми підійдемо до цієї дати, 6 лютого 2026 року. Ми повинні думати про середовище, в якому ми не будемо обмежені, але так само, як і Росія, і Китай”, – сказав чиновник.
Міністерство закордонних справ Польщі викликало тимчасового повіреного у справах Республіки Білорусь Алєксєя Понкратєнка через інцидент із загибеллю польського військового на польсько-білоруському кордоні.
У врученій ноті зовнішньополітичне відомство закликало припинити провокації на кордоні та організацію міграційного руху.
В МЗС наголосили, що Польща є ціллю гібридної, тобто комбінованої атаки різними засобами.
“Ми маємо справу з ескадронами смерті, вбивствами, підпалами, зграями тролів і кібератаками на критичну інфраструктуру. Це жорстка атака на Європу”, – зазначили у відомстві.
У ноті МЗС вимагає ідентифікувати та екстрадувати підозрюваного у вбивстві громадянина Польщі.
“Це не індивідуальне рішення бандитів, які напали на нашого воїна, а результат підготовки білоруської сторони. І я обіцяю, що білоруська влада понесе наслідки”, – зазначив глава МЗС Радослав Сікорський.
Інцидент на польсько-білоруському кордоні
За останні два роки нелегальні мігранти регулярно атакують кордон Польщі та Білорусі та намагаються прорватися до європейської країни. За даними розвідки, режими Путіна та Лукашенка умисно звозять мігрантів для організації провокацій та дестабілізації ситуації.
28 травня на кордоні Польщі та Білорусі один з нелегальних мігрантів напав із ножем на польського військового.
6 червня постраждалий військовослужбовець від отриманих поранень помер у лікарні.
Раніше МВС Польщі запропонувало на півроку заборонити доступ до окремих ділянок на кордоні з Білоруссю.
Дипломатичні джерела підтверджують, що Єврокомісія у п’ятницю надасть загалом позитивну усну оцінку щодо виконання Україною рекомендацій, викладених у листопадовому звіті про розширення. Про це з посиланням на трьох анонімних співрозмовників пише Financial Times.
Троє співрозмовників видання кажуть, що у п’ятницю Єврокомісія повідомить, що Україна досягла необхідних критеріїв у визначених сферах – антикорупційній, контролю за політичним лобізмом, прозорості статків посадовців та у сфері забезпечення прав нацменшин, та рекомендує починати з Україною переговори про вступ.
Угорщина очікувано висловлюватиме незгоду, продовжуючи стверджувати, що права угорської меншини порушуються.
Перед цим редактор “Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк також повідомляв, що усна оцінка для України й Молдови має бути позитивною.
Раніше повідомляли, що Угорщина на зустрічі послів ЄС 29 травня блокувала схвалення проєкту переговорної рамки про вступ України до Євросоюзу через питання прав нацменшин.
Як відомо, ЄС та Україна сподіваються офіційно почати переговори до кінця червня, оскільки з 1 липня головування у Раді ЄС переходить до Угорщини.
Німеччина нібито викликає роздратування багатьох союзників у Північноатлантичному альянсі тим, що опирається слову “місія” у назві нової програми підтримки України. Таку інформацію від дипломатичних джерел отримало агентство dpa, після чого її поширили інші німецькі ЗМІ.
Програму нібито хочуть назвати NATO Mission Ukraine, а Німеччина висловлюється проти слова “місія” через побоювання, що це створить хибне враження про нібито наміри НАТО відправляти в Україну західних військових і російська пропаганда додатково скористається цим для просування наративу про “агресивний блок” та всілякої дезінформації.
Для практично усіх інших союзників ці аргументи Берліна нібито виглядають абсолютно “незрозумілими” і “непотрібним озиранням на Росію”.
При цьому Німеччина повністю підтримує змістовну складову плану підтримки.
Зі свого боку Берлін нібито пропонує назвати програму підтримки PACT, що буде скороченням від Pledge Assistance Coordination and Training та дослівно описуватиме, що план НАТО передбачає координацію військової допомоги Україні. Але серед інших союзників ця ідея не знайшла підтримки.
В МЗС Німеччини відмовилися від офіційних коментарів з приводу цих дебатів, посилаючись на конфіденційність перемовин між союзниками.
Нагадаємо, обговорення стосуються переходу до НАТО тієї координаційної роботи з підтримки України, яку досі здійснювали у форматі “Рамштайн” під лідерством США – через непередбачуваність подальшої політики Штатів у разі перемоги Дональда Трампа. Про нову програму мають фінально домовитися на саміті у Вашингтоні.
Pavlograd.info © 2017-2023