На аукціоні з розміщення внутрішніх держоблігацій (ОВДП) 4 червня Міністерство фінансів залучило до держбюджету понад 11,5 млрд гривень. Про це свідчать дані Мінфіну.
Так, від розміщення 1-річних гривневих паперів під 14,74% залучили 3,01 млрд грн.
Натомість від продажу облігацій із терміном обігу 1,8 року під 15,66% річних вдалось залучити 4,22 млрд грн.
Продаж ОВДП із терміном обігу понад 3 роки під 16,02% річних приніс до бюджету 4,33 млрд грн.

Супутники зафіксували понад 210 000 пошкоджених будівель через війну Росії в Україні. Про це пише видання The New York Times.
“З початку війни супутники зафіксували понад 210 000 пошкоджених будівель в Україні. Близько половини з них – на Донбасі”, – пише видання.

Зазначається, що в Україні зруйновано більше будівель, ніж якби кожну будівлю на Мангеттені (Нью-Йорк) зрівняли з землею чотири рази. Частини України, віддалені одна від одної на сотні кілометрів, виглядають як Дрезден чи Лондон після Другої світової війни, або як сектор Газа після піврічних бомбардувань.
Крім того, понад 900 шкіл, лікарень, церков та інших установ були пошкоджені або зруйновані, як показує аналіз, попри те, що ці об'єкти повинні бути захищені Женевською конвенцією.

Німецькі “Зелені” закликають створити у Бундестазі спеціальну слідчу комісію щодо того, як з німецького боку ухвалювалися рішення щодо будівництва російського газопроводу “Північний потік-2”, який так ніколи і не запрацював.
“Зелені” нібито налаштовані просувати ідею створення слідчої комісії щодо “ПП2”, хоча це і загрожує загостренням стосунків з коаліційними партнерами – партією Шольца СДПН.
Представник “Зелених” Фелікс Банащак зазначив, що цей проєкт виявився “найбільшим економічним, енергетичним та міжнародно-політичним провалом з часу заснування федеральної республіки”.

“Документи, які зараз доступні, чітко вказують на те, що тодішній федеральний уряд також робив усе можливе, щоб цей проєкт став реальністю… Мені складно змиритися з тим, що у цих подіях досі належно не розібралися”, – заявив він.

За його словами, у Бундестазі варто створити спеціальну слідчу комісію, яка мала би повноваження для доступу до усіх відповідних документів та спілкування з особами, дотичними до рішень.
Лідерка фракції “Зелених” Катаріна Дреге також заявила, що з приводу “мертвого” трубопроводу залишаються питання, які “явно потребують прояснення у парламенті”.
Документи 2014-2022 років, про які вже публічно відомо, свідчать, що за двох урядів ХДС-СДПН під прем’єрством Ангели Меркель будівництво трубопроводу послідовно просували і наполягали, що це суто приватний проєкт, попри те, що вже тоді від інших західних партнерів та України лунали застереження про його геополітичні ризики.
Спеціальний слідчий комітет у Шверині вже досліджує діяльність “Фонду захисту клімату та навколишнього середовища”, який лобіював завершення будівництва “Північного потоку-2” в Німеччині.

Сполучені Штати Америки хочуть, щоб Європейський Союз безстроково заморозив російські державні санкції заради $50 млрд кредиту для України. Про це пише Financial Times.
Штати готові очолити коаліцію, яка позичить Україні гроші під заставу майбутніх доходів від заморожених російських активів, але для цього потрібна “залізобетонна гарантія” з боку Євросоюзу, де більшість цих активів фізично знаходяться.
За даними видання, цю пропозицію у середу мають обговорити на зустрічі міністрів фінансів країн ЄС.
Зараз санкції Євросоюзу продовжуються кожні пів року.

Точні умови кредиту, такі як строк погашення, відсоткова ставка, умови надання, ще належить визначити.
Але у США виходять з того, що Євросоюз гарантує, що “активи російського Центрального банку, які зберігаються в ЄС, залишаться замороженими доти, доки Росія не погодиться заплатити за шкоду, завдану Україні”.
Інший варіант, який розглядається, передбачає надання Євросоюзом двосторонніх кредитів Україні, забезпечених доходами від російських активів. Але, як і у випадку з безстроковим продовженням санкцій, для цього потрібно одноголосне схвалення всіх 27 країн Євросоюзу, зокрема Угорщини.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у кінці травня розказав, що Угорщина постійно блокує рішення ЄС щодо України.

Президент США Джо Байден під час свого перебування на заходах, присвячених Дню висадки союзників у Нормандії, обговорить зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном подальшу допомогу Україні. Про це сказав координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
За словами представника адміністрації президента США, під час двосторонньої зустрічі президенти обговорять такі пріоритети, як підтримка України, необхідність того, щоб Індо-Тихоокеанський регіон був вільним та відкритим, а також вирішення кризи на Близькому Сході та зусилля у боротьбі зі зміною клімату.

“Франція, безумовно, є важливим союзником США – фактично, найстарішим союзником нашої країни. І цей візит підкреслить незмінне американсько-французьке лідерство з цілої низки важливих питань”, – зазначив Кірбі.
На питання, чи обговорюватиме Байден із Макроном питання використання заморожених російських активів на користь України, він сказав, що не сумнівається, що це питання буде в дискусіях, коли президент США матиме можливість поговорити з лідерами країн у Франції, а також наступного тижня на саміті G7.
Раніше повідомляли, що на заходах у Франції, присвячених Дню висадки в Нормандії, будуть присутні президент США Джо Байден, президент України Володимир Зеленський та члени британської королівської сім'ї.

58 компаній, які належали підсанкційним особам, перейшли у власність України з початку повномасштабного вторгнення. З них лише 13 бізнесів належали росіянам, свідчать дані Міністерства юстиції України. З посиланням на Опендатабот.
У решти 45 компаній засновники мали тісні звʼязки з агресором або підтримували війну в України. Всі ці компанії було вилучено у власність України за допомогою внутрішніх санкцій.
Заступниця міністра юстиції України Інна Богатих зазначає, що механізм стягнення, який використовує Україна, є унікальним у світовій практиці. Складним є й сам процес доведення зв’язків підсанкційної особи з конкретними активами. Адже зазвичай у таких випадках роблять усе можливе, щоб максимально “замаскувати” активи, й використовують для цього щоразу все більш креативні способи.

Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції України подало 48 позовних заяв. З них 40 уже задоволено на користь держави, а рішення за однією справою поки не набрало законної сили.
Ще сім подібних справ наразі знаходяться на судовому розгляді.
Ще сім справ за позовами Мін’юсту зараз знаходяться на розгляді ВАКС та Апеляційної палати ВАКС. Загалом можна сказати, що 98% позовних вимог, заявлених щодо стягнення активів, судом задовольняється.
Серед компаній, повʼязаних із РФ, які перейшли у власність України, знаходиться: ТОВ “Аерок”, ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, ТОВ “Компанія “Алюміній України”, АТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”,АТ “Перший інвестиційний банк” та інші.

Наступного тижня Сінгапур візьме участь у Глобальному саміті миру в Швейцарії, мета якого – заручитися міжнародною підтримкою мирних пропозицій президента України Володимира Зеленського. Про це заявив прем'єр-міністр Сінгапуру Лоуренс Вонг.
Він заявив, що старшого державного міністра закордонних справ і національного розвитку Сіма Енн призначено спеціальним посланником для участі в саміті.

“У Швейцарії наприкінці цього місяця відбудеться саміт із питань миру в Україні, і Сінгапур запросили взяти в ньому участь”, – заявив він.

Напередодні ввечері прем'єр-міністр Сінгапуру поговорив із президентом Швейцарії Віолою Амхерд і повідомив їй, що Сім призначено представником Сінгапуру на саміті миру.
Глобальний саміт миру
15-16 червня у Швейцарії відбудеться історичний саміт, присвячений українській формулі миру. Це буде перша зустріч на вищому рівні, спрямована на пошук мирного вирішення конфлікту в Україні.
Очікується участь понад 100 країн, що демонструє широку міжнародну підтримку України.
Ключовими темами саміту стануть звільнення полонених, повернення депортованих дітей.
Очікується, що також обговорюватимуть й інші пункти української формули миру, включно з питаннями продовольчої безпеки, енергетичної безпеки, ядерної безпеки та відновлення територіальної цілісності України.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг розкритикував Китай за бойкот Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії наступного тижня.
Він шкодує про те, що Китай вирішив не брати участь у конференції і назвав відмову Пекіна “сумною”.
За словами Столтенберга, скасування конференції відображає ставлення Китаю до війни Росії проти України.

Генсек НАТО також піддав Китай різкій критиці за те, що він підтримує російську військову економіку з самого початку вторгнення.
“Китай намагається підтримувати нормальні відносини з європейськими союзниками по НАТО. Водночас він є найголовнішим прихильником війни Росії проти України – найбільшої та найбезпосереднішої загрози безпеці, з якою ми стикаємося тут, у Європі. Звичайно, Китай не може мати і те, й інше одночасно”, – наголосив він.

Саміт миру
15-16 червня на швейцарському курорті Бюргеншток відбудеться перший Глобальний саміт миру, ініційований спільними зусиллями України та Швейцарії.
Наразі участь у саміті підтвердили 107 країн і міжнародних організацій. Це знаменує собою важливий крок до об'єднання зусиль світової спільноти для пошуку мирного розв'язання конфлікту в Україні та запобігання майбутнім війнам.
Раніше Китай оголосив, що не братиме участі у саміті миру через відсутність Росії.