Скандальний польський депутат-українофоб від ультраправої партії “Конфедерація” Гжегож Браун зняв прапор України, що майорів на одній з щогл на кургані Костюшка у Кракові.
Браун, який є кандидатом від “Конфедерації” на виборах до Європарламенту, написав у X (Twitter), що прапор висів у “неправильному місці”, тому він передасть його до консульства у Кракові.

Допис, позначений хештегами #StopUkrainizacjiPolski (“Зупиніть українізацію Польщі”), #ŻebyPolskaByłaPolska (“Щоб Польща була Польщею”), супроводжується відео, на якому видно, як прапор знімають з флагштока.

Flagę UKR ????????, która znajdowała się w niewłaściwym miejscu????, jako uczciwy znalazca przekazuję do konsulatu w Krakowie. #StopUkrainizacjiPolski #DrużynaBrauna #ŻebyPolskaByłaPolska ???????? pic.twitter.com/LlfQJXn0Jm— Grzegorz Braun (@GrzegorzBraun_) June 4, 2024
Нагадаємо, що український прапор вивісили на флагштоку на кургані Костюшка невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення. Таке рішення одноголосно ухвалив 4 квітня 2022 року Комітет з охорони кургану Костюшка, про що повідомив на своєму сайті.
Браун не вперше вдається до скандальних, зокрема українофобських дій проти символів, які, на його думку, не повинні з'являтися в польському публічному просторі.
У квітні 2022 року він протестував проти рішення Сейму вивісити прапор України на будівлі. Тоді він заявив, що “негідно”, щоб він висів у місці, яке належить його господарям.
Браун також відомий проросійськими поглядами: його часто цитують російські ЗМІ, він виявився єдиним депутатом, який на початку минулого року не проголосував у Сеймі за резолюцію зі зверненням до ЄС і НАТО допомогти Україні у війні з РФ, а також був причетний до антиукраїнського мітингу у Варшаві, на який ніхто не прийшов.

Через російські атаки на енергетику українцям роками доведеться жити в режимі економії електроенергії. Про це на засіданні Кабміну заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

“Наслідки російських атак на енергетику довгострокові. Тому заощадження буде частиною нашого повсякденного життя в наступні роки… Наша мета – економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир”, – сказав він.

Сьогодні ключовий пріоритет – зміцнення енергетики після російських терористичних ударів, наголосив прем'єр.

“Ситуація дуже складна. Втрачено понад 9 ГВт потужностей генерації. Ворог продовжує атакувати енергетичні об'єкти. Наразі Укренерго знову змушене вдаватися до планових відключень споживачів. Цим виграємо час для того, щоб відновити та посилити енергосистему”, – пояснив прем'єр.

З березня 2024 року Росія завдала шість масованих ударів по енергосистемі України. Внаслідок цього з ладу виведено генерацію, яка дорівнює потужності півтори найбільшої в Європі атомної електростанції – Запорізької.
Укренерго почало обмежувати енергопостачання промисловості та бізнесу з 8 травня, після п'ятої масованої ракетно-дронової атаки Росії.
У ніч проти 1 червня Росія завдала шостого удару, російські ракети пошкодили одразу п'ять енергооб'єктів у різних регіонах України.
Атака збіглася з виведенням у ремонт атомних енергоблоків (принаймні їх анонсували в Енергоатомі), внаслідок чого виник критичний дефіцит електроенергії, й Укренерго довелося запроваджувати аварійні відключення світла, попри вихідні.

Президент США Байден пообіцяв підтримувати Україну та Ізраїль стільки, скільки потрібно, але обидві війни, схоже, перебувають на переломному етапі. Про це пише The New York Times.

Протягом останніх п'яти днів президент Байден брав участь у публічній демонстрації труднощів управління двома найскладнішими союзниками Америки — президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Президент пообіцяв захищати ці країни так довго, як це буде потрібно.
Конфлікти, в які вони втягнуті, не можуть бути більш різними, породженими образами, що тягнуться десятиліттями. Але за збігом обставин обидва протистояння, схоже, перебувають на критичному переломному етапі, коли стає очевидним, наскільки різко розходяться національні інтереси — не кажучи вже про політичні погляди трьох лідерів, які явно занепокоєні власним утриманням при владі, зазначає Девід Сенгер, кореспондент The New York Times з питань Білого дому та національної безпеки.

Складність проблеми ще більше посилюється тим, що у Вашингтоні немає чіткого уявлення про те, як саме може виглядати прийнятний фінал в Україні або в Секторі Гази. Офіційно Україна все ще говорить про повну перемогу, витіснивши Росію з кожного сантиметра території, яку вона захопила після вторгнення в лютому 2022 року. Ізраїль все ще говорить про мету “повного знищення” ХАМАСу — єдиний спосіб гарантувати, що він більше ніколи не зможе здійснити атаку, подібну до нападу 7 жовтня, яка забрала життя майже 1200 ізраїльтян і спричинила сім місяців жорстокої відплати.
Але у Вашингтоні ці заклики звучать дедалі нереалістичніше. Росія, схоже, знову набирає обертів. А заклик до повної поразки ХАМАС звучить як обґрунтування вічної війни. Тому Джо Байден зайнявся кризовим менеджментом, намагаючись запобігти гіршому, навіть якщо він не може відповісти на питання, чим саме закінчаться ці конфлікти. В обох випадках Джо Байден зробив велику ставку.
У четвер 30 травня Білий дім повідомив, що Байден зробив, як він висловився, вузький виняток із правила, що діяло 27 місяців — про те, що американська зброя ніколи не може бути спрямована на російську територію. У приватному порядку радники Байдена визнають, що американські та українські пріоритети розходяться. Наразі Києву вже нічого втрачати від ескалації конфлікту з Росією, Байден же так не вважає. У Білому домі явно побоюються, що Владімір Путін розгорне на полі бою ядерну зброю.
Наступного дня після того, як Байден дозволив обмежені удари по російській території, він зробив набагато більш публічний крок, щоб змусити Нетаньягу, з яким його стосунки дуже погіршилися, піти назустріч. Байден виступив з публічною промовою, в якій підтримав те, що він назвав ізраїльським планом, спрямованим на звільнення заручників і припинення бойових дій в Газі.

Для американського президента було щонайменше незвично викладати деталі ізраїльського плану: дипломатів навчають уникати говорити від імені інших країн. Але в такому випадку в цьому і полягав сенс.
Байден виступив після місяців розчарування, коли Нетаньягу відмовлявся прислухатися до американських закликів надати більше життєво необхідної допомоги, розробити план евакуації сотень тисяч палестинських цивільних осіб з Рафаха до початку військових операцій і уникати використання важких бомб. Нетаньягу не заперечував, що він підписав цей план, але й не визнав його.
Байден знає, що його передвиборчі виступи й з'їзд Демократичної партії можуть бути відзначені протестами з боку прогресивного крила його партії, які вважають, що Сполучені Штати повинні були перекрити всі наступальні озброєння Ізраїлю в міру того, як зростала кількість загиблих серед цивільного населення.
Тому й Байден й Нетаньягу вдалися до публічних заяв, які чітко демонструють відмінності в їхніх стратегіях. Навряд чи це схоже на тихе вмовляння, яким пишається Байден, чи то переконуючи лідерів НАТО витрачати більше коштів на оборону, чи то переконуючи японців залагодити свої столітні розбіжності з Південною Кореєю. Але це те, до чого США та Ізраїль прийшли через недовіру: публічні заяви з метою загнати один одного в кут, вважає кореспондент.
Раніше журнал Foreign Affairs писав, що Україна та її союзники досі не мають стратегії перемоги над Путіним. Сполучені Штати ніколи не планували свою підтримку України більше, ніж на кілька місяців, навіть коли Конгрес ухвалив довгострокову стратегію підтримки України як частину законопроєкту про надання допомоги. Вона зосередилася на короткострокових маневрах, таких як довгоочікуваний контрнаступ 2023 року, а не на життєздатних довгострокових стратегіях чи цілях — включно з потенційною перемогою над Росією.

Кабінет міністрів планує зняти митні та бюрократичні бар’єри для ввезення в Україну генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання.
Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету міністрів 4 червня.

Він зазначив, що ситуація в енергетиці дуже складна через втрату понад 9 ГВт потужностей генерації.
“Зняття митних та бюрократичних бар’єрів для ввезення в Україну генераторів, сонячних панелей, накопичувачів, інверторів та іншого обладнання. Підтримка споживачів, які будуть встановлювати власну генерацію, зокрема через надання пільгових кредитів.
У кожному обласному центрі мають бути облаштовані установки для живлення критичної інфраструктури. Ми говоримо про десятки міні-ТЕЦ по всій країні”, — сказав очільник уряду.

Також Україна сподівається на допомогу від західних партнерів. За словами Шмигаля, у Фонді підтримки енергетики України вже понад 494 млн євро перерахованих та анонсованих внесків.

Зранку 4 червня російські війська обстріляли центр селища Білозерка на Херсонщині. Внаслідок обстрілу двоє людей поранені. Також окупанти вдарили по Велетенському – відомо про одну загиблу.
Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Внаслідок обстрілу Білозерки пошкоджені три крамниці, кавʼярню та приватну автівку. 55-річна жінка, яка на момент обстрілу перебувала у приміщенні, отримала вибухову травму та уламкове поранення черева. Її шпиталізували до лікарні у середньому стані тяжкості.
Ще одна 81-річна жінка потрапила під удар на вулиці. У неї діагностували контузію, поранення скроні, вибухову та черепно-мозкову травми. Потерпілій надали меддопомогу на місці.
Згодом Прокудін повідомив про обстріл Велетенського, внаслідок якого загинула жінка. “Місцева жителька загинула внаслідок ворожого обстрілу на подвірʼї власної оселі”, – зазначив він.

Верховна Рада прийняла закон №9432 про застосування англійської мови в Україні. Про це поінформував нардеп Ярослав Железняк у Telegram
За його словами, таке рішення підтримали в цілому 236 народних обранців.

“Законом закріплюється статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо”, – написав він.

Железняк додав, що була окрема дискусія по правці №336, що була внесена за день до ухвалення закону і яка передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Вона була підтримана 226 голосами.

Розвідувальна спільнота Великої Британії зазначає, що на фронті в Україні російські окупаційні війська зосереджують основні зусилля на Авдіївсько-Покровському напрямку, де вони здобули незначних успіхів за великих втрат.
Про це йдеться в розвідувальному огляді британського Міноборони за 4 червня.
Як зазначили у відомстві, на вказаному напрямку протягом останніх 72 годин спостерігався високий рівень оперативної активності окупаційної армії РФ.

Окупанти досягли незначних успіхів у північній частині цього сектору в напрямку сіл Сокіл та Євгенівка. На паралельній осі приблизно на 3 км південніше російські війська, ймовірно, наближаються до околиць села Новоселівка Перша, додали у розвідці.
Далі на південь росіяни не досягли значних успіхів, попри інтенсивні обстріли українських позицій на захід від села Нетайлове вздовж траси Е50, йдеться в огляді.
Крім того, російські атаки на село Невельське були відбиті, і село, ймовірно, залишається під контролем України.
“Протягом наступного тижня цей сектор, ймовірно, залишатиметься зоною значної оперативної уваги, оскільки російські війська намагатимуться зберегти оперативний темп, попри значні втрати”, – йдеться в огляді.

Уряд автоматично продовжив на три місяці відстрочки від мобілізації. Це стосується тих працівників, які отримали “бронь” від Мінекономіки. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук.
Таким чином, бронювання автоматично продовжується на три місяці для тих, у кого не закінчився її строк на момент ухвалення постанови, тобто 7 травня.

Як зазначив Мельничук, постанова стосується бронювання в рамках відповідних рішень Мінекономіки, згідно з постановою КМУ від 27 січня 2023 року № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”.
Зауважимо, раніше Кабмін ухвалив рішення про автоматичне продовження бронювання на місяць. Втім, сьогодні цей термін збільшили.
Бронювання від мобілізації
Нагадаємо, що наразі питання бронювання від мобілізації регулюються саме постановою КМУ № 76, але після того, як запрацював новий закон про мобілізацію питання надання відстрочок певним категоріям осіб було уточнено.
Наразі ж влада напрацьовує нові механізми за якими буде надаватися “бронь” військовозобов'язаним. Так, відомо, що в Раді розглядають дві моделі економічного бронювання. Серед іншого Кабмін готується затвердити постанову про бронювання працівників ДСНС та поліцейських.
До слова також стало відомо, що уряд передав функції затвердження списків заброньованих від Генерального штабу ЗСУ до Міністерства оборони України.