Отримання американських балістичних ракет ATACMS з дальністю дії 300 км означає, що тепер Україна може вразити будь-яку ціль в окупованому Росією Криму, причому смертельно. Про це пише The Economist.
“Байден досі не скасував свою заборону на ураження цілей в Росії. Про те, чого могла б досягти Україна, якби їй більше не довелося воювати зі зв'язаною за спиною рукою, свідчить ефективність її кампанії в Криму.
За словами колишнього командувача американськими військами в Європі і старшого радника НАТО з питань логістики Бена Ходжеса, українці “систематично працюють над тим, щоб зробити Україну непридатною для проживання російських військ”, – йдеться у публікації.
Видання підкреслює, що глава Росії Володимир Путін вклав величезні кошти у військову інфраструктуру в Криму, і зараз вона під загрозою.
За словами британського стратега Лоуренса Фрідмана, Крим є слабким місцем для Росії − вона має занадто багато чого там захищати, тож “це найкращий спосіб для України чинити реальний тиск на Путіна, щоб домогтися поступок у майбутньому”.
З думками Фрідмана погоджується і колишній радник міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге, вказуючи, що Крим “є найбільш життєво важливим активом Росії; але він також є і дуже вразливим”.
Видання підкреслює, що Україна намагається зробити так, щоб Крим став для Путіна пасивом, а не активом. Мета полягає в тому, щоб ізолювати півострів, “задушити” його як логістичний центр − і, таким чином, відтіснити російські повітряні і морські сили від півдня України.
The Economist наголошує, що Україна вже продемонструвала здатність франко-британських крилатих ракет Storm Shadow/SCALP, а також своїх власних морських безпілотників вражати російські військові кораблі, зокрема великі десантні кораблі “Ропуха”, які використовуються як військові транспортні судна і більшість з яких були знищені.
Також видання підкреслює, що українські безпілотники і ракети, можливо, вивели з ладу до половини колись грізного Чорноморського флоту. Решту флоту Росія була змушена передислокувати з Севастополя до порту Новоросійська, розташованого більш ніж за 300 км на материковій частині Росії. А сам Новоросійськ зазнав атаки морських та повітряних безпілотників 17 травня. Тоді постраждали залізничний вокзал і електростанція, а також військово-морська база.
“Але зараз Україна використовує смертоносну комбінацію ATACMS і все більш досконалих безпілотників, щоб систематично послаблювати російську протиповітряну оборону в Криму, вражати авіабази, з яких вилітають російські перехоплювачі, і завдавати ударів по критично важливих логістичних і економічних об'єктах. Лоуренс Фрідман вважає, що зосередженість на виведенні з ладу російської мережі протиповітряної оборони може бути також частиною підготовки до неминучого прибуття перших партій винищувачів F-16 з Європи”, − пише The Economist.
Видання згадує удари по авіабазі Джанкой на північному сході Криму 17 квітня, коли були пошкоджені вертольоти, батарея С-400 і командно-диспетчерський пункт, по авіабазі в Бельбеку під Севастополем 15 травня, коли українські сили знищили чотири літаки, а також радар ППО С-400 і щонайменше дві пускові установки.
“Наступного вечора Бельбек знову зазнав удару, що свідчить про те, що Україна має в своєму розпорядженні більше, ніж 100 ATACMS, які, як вважалося, були передані”, − пише The Economist.
30 травня були знищені два російських патрульних катери і пошкоджені два транспортних пороми біля Керченського мосту в результаті окремих ударів безпілотників.
“Важливо відзначити, що розрекламована і дуже дорога російська система протиповітряної оборони С-400 виявилася недієздатною. Ланге каже, що українці використовують безпілотники-приманки, щоб змусити росіян засвітити свої радари і розкрити свої позиції. Дані про цілі негайно передаються екіпажам, які запускають ATACMS.
За шість хвилин ракети, які практично неможливо виявити через їхню швидкість і малу площу поперечного перерізу радіолокаційного розсіювання, вражають свої цілі. Генерал Ходжес зазначає, що С-400 також загрожують диверсії з боку українських спецпідрозділів, які діють в Криму. Кожна батарея коштує близько 200 мільйонів доларів, і її нелегко замінити”, − пише видання.
Генерал Ходжес каже, що російським військам “немає де сховатися” − за допомогою супутникової і повітряної розвідки, яку надають союзники по НАТО, власного глибокого знання території і таємних сил на землі, ніщо не може рухатися в Криму так, щоб українці про це не знали. А з появою системи ATACMS і вдосконаленням власних безпілотників кожен квадратний метр півострова перебуває в зоні досяжності, включно з такими чутливими до часу цілями, як колони літаків і техніки, що рухаються дорогами або залізницею.
Генерал Ходжес також упевнений, що українці “знищать Керченський міст, коли будуть готові”.
Проте, потенційно більш складним завданням буде зруйнувати нову вдосконалену залізничну лінію, що проходить уздовж Азовського моря від Ростова через південноукраїнські міста Маріуполь і Бердянськ до Криму.
Речник Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук вважає, що залізниця вздовж сухопутного коридору − це визнання з боку російських окупантів того, що Кримський міст приречений.
“Вони шукають спосіб підстрахуватися, бо розуміють, що рано чи пізно у них виникнуть проблеми”, − заявив Плетенчук.
The Economist наголошує, що першою перевіркою стратегічного успіху української кампанії в Криму може стати це літо, коли російські відпочивальники зазвичай прямують через Керченський міст на курорти півострова. Якщо відпочивальники вирішать не їхати на півострів, це буде поганим знаком для Путіна.
Це пов’язане з тим, що Крим значною мірою залежить від туристичної галузі, і минулого року кількість бронювань скоротилася майже наполовину.
“Крим перетворився з престижного проєкту на джерело виснаження російських ресурсів”, − вважає Бен Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
