У Бєлгородській області Росії вдарили по позиції зенітного ракетного комплексу С-300/400.
Відео та фото наслідків влучання опублікував канал “Досье шпиона”.
Повідомляється, що удар завдали з переданих США систем HIMARS 1-2 червня.

За попередньою інформацією, без втрати серед особового складу росіян.
Видання Astra зазначає, що удар ймовірно завдали саме 2 червня. Тоді було атаковано місце дислокації МО РФ, згоріло кілька одиниць військової техніки. Уже під час гасіння пожежі здетонував боєприпас, що призвело до загибелі секретаря ради безпеки району Ігоря Нечипоренка, поранення голів адміністрації та сільських поселень і 3 військовослужбовців МО РФ.

Від початку доби загальна кількість бойових зіткнень зросла до 59. Війська РФ активізувалися на Харківському напрямку, триває бій біля Липців. Також окупанти активізувалися на Сіверському напрямку.
Про це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 13:30 3 червня.
На Куп’янському напрямку кількість ворожих атак збільшилась до чотирьох, з них три в районах Невського та Серебрянського лісництва тривають. Ворог застосовує КАБи та некеровані ракети в районах Сіверська, Куп’янська та Синьківки.

Також активізувався ворог на Сіверському напрямку, де загальна кількість атак ворога за сьогодні зросла до восьми, шість з яких тривають в районі Роздолівки.
Тривають боєзіткнення на Краматорському напрямку.
На Покровському напрямку найбільш гаряче. Кількість боїв за сьогодні зросла до 27, з них 13 тривають. Найбільша активність ворога в районі Новоолександрівки та Сокола. Ворог застосовує авіацію.
На Времівському напрямку противник за підтримки авіації перейшов до активних дій.На Оріхівському напрямку було відбито три спроби ворога покращити свої позиції в районах Роботиного та Малої Токмачки. Ворог застосував авіацію.
На Придніпровському напрямку відбито дві ворожі атаки в районі Кринок.
Росіяни також завдають артилерійських ударів по прикордонним населеним пунктам Чернігівщини та Сумщини.
На решті напрямків обстановка без особливих змін.

Попри останні ракетні атаки на енергетичні об’єкти України, ситуація в секторі залишається стабільною та керованою. Обмеження споживання електроенергії за таких умов є нормальною практикою, і до цього треба звикнути. Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Останнім часом в енергетиці ситуація стабільна, принципових змін не відбулося. Сценарій ворога, який має на меті повністю знищити теплову генерацію і завдати максимальної шкоди гідрогенерації, не змінився і продовжує реалізовуватися. Але при цьому ситуація в енергетиці у нас не критична, вона керована”, – зазначив Харченко.

Він також додав, що нестача генераційних потужностей в енергосистемі залишається основною проблемою, і застосування обмежень для споживачів електроенергії триватиме і надалі. Але це той стан речей, зауважив експерт, до якого нам потрібно звикати щонайменше на найближчі два роки.
“У наступні два роки нам треба максимум зробити для відновлення генерації до такої міри, коли обмежень споживачів взагалі не буде. До того ми живемо в режимі обмежень на 4-6 годин протягом доби по всій країні, а для Києва цей термін становить 6-8 годин. І це нормально”, – переконаний Харченко.

Також він залишається впевненим у тому, що наступна зима буде “помірковано складною”, і на противагу від сезону 2022/2023, гарантовано більш передбачуваною і комфортною. Оскільки наразі триває активна підготовча робота до проходження наступного опалювального сезону по всій країні.

“Я схильний говорити про помірковано складну зиму, яка, можливо, буде складніша, ніж попередня зима, але, на мою думку, гарантовано більш передбачувана і більш комфортна, ніж передостання. Є чітке розуміння, яким чином убезпечити щонайменше ключову інфраструктуру. Ведеться реально велика робота над тим, щоб це розуміння втілити у життя.
Найгірший сценарій цієї зими для мене виглядає як обмеження споживачів до 6 годин на добу, але при цьому працює вся критична інфраструктура, забезпечено тепло- та водопостачання, роботу каналізації, працюють ключові оборонні підприємства”, – зазначив експерт.

Як повідомлялося, із 22 березня поновилися масовані російські атаки на енергетичні об'єкти. Зокрема, руйнувань зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей на рівні 8 ГВт. Дефіцит потужності в енергосистемі буде зберігатися упродовж двох років.

Цього тижня в Кабінеті міністрів може пройти низка призначень, зокрема на посади міністрів інфраструктури та регіональної політики. Про це розповіли кілька джерел у різних структурах влади.
Зокрема, пост глави новоствореного Міністерства регіональної політики може обійняти заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. Своєю чергою на його місце можуть призначити нинішнього голову Закарпатської ОВА Віктора Микиту. Цілком можливо, що на додаток до міністерського портфеля, Кулеба отримає і статус віцепрем'єра.

На посаду голови Міністерства інфраструктури співрозмовники називають фаворитом голову правління “Нафтогазу України” Олексія Чернишова, який, очевидно, також стане віцепрем'єром.
Зазначимо, що джерела раніше говорили про те, що на посаду глави Мінінфраструктури може бути переведений керівник Мінстратегпрому Олександр Камишін, але від цього варіанта згодом відмовилися.
Низка джерел видання зазначає, що заповнити вакансії в Кабміні, зокрема посаду віцепрем'єра з відновлення, було б логічно до проведення Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться 11-12 червня у Берліні.
Втім, остаточне рішення з усіх кадрових питань буде ухвалено сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.
Нагадаємо, що 9 травня 2024 року Верховна Рада 272 голосами “за” звільнила Олександра Кубракова з посади віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Офіційно, як заявив сам Кубраков, причин його відставки йому не назвав ні президент, ні прем'єр-міністр. Співрозмовники видання вказували на різні причини. Серед яких він нібито надто мало часу приділяв темі регіональної політики, і парламентарям не подобалася його тісна співпраця з Національним антикорупційним бюро.
Зазначимо, що цій відставці передувала новина про те, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури хочуть поділити на два: Міністерство інфраструктури та Міністерство регіональної політики відповідно. І на вакантні місця, як розповідали джерела, Кубракова не призначатимуть.

Після двох місяців позитивних настроїв поспіль у травні бізнес погіршив оцінки результатів своєї діяльності. Про це йдеться в індексі очікувань ділової активності (ІОДА), оприлюдненому Нацбанком.
Згідно з повідомленням, у травні 2024 року ІОДА знизився до 48.0 з 52.3 у квітні.
На настрої підприємств усіх секторів вплинули:

посилення інтенсивності бойових дій та обстрілів інфраструктурних об’єктів;
дефіцит електроенергії;
зростання виробничих витрат через високі ціни на пальне та здорожчання логістики;
слабкий інвестиційний попит;
погіршення курсових очікувань;
значний дефіцит кваліфікованих кадрів;
невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації співробітників.

Як зазначили у НБУ, підприємства промисловості погіршили оцінки щодо результатів своєї діяльності на найближчу перспективу під впливом високих безпекових ризиків, здорожчання виробничих витрат та дефіциту електроенергії: секторальний індекс у травні становив 48.8 (у квітні – 51.7).
“Підприємства торгівлі також погіршили свої очікування на тлі здорожчання імпорту, високих цін на пальне та зниження попиту: секторальний індекс – 47.7 (у квітні – 51.8).
Підприємства будівництва песимістично оцінили свої економічні результати, незважаючи на сприятливі погодні умови та сталий внутрішній попит: секторальний індекс – 49.8 (у квітні – 53.4)”, – йдеться в повідомленні.

Підприємства сфери послуг найстриманіше оцінили результати своєї діяльності та погіршили очікування щодо економічних перспектив, зважаючи на брак кваліфікованих кадрів, здорожчання логістичних витрат та слабкий попит: секторальний індекс знизився до 47.2 (у квітні – 53.1).
Більшість опитаних респондентів очікують на сповільнення темпів зростання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
“Ситуація на ринку праці залишається непростою. Лише респонденти будівництва очікували на незначне збільшення загальної чисельності працівників. Керівники інших секторів погіршили свої оцінки й очікували на подальше скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг”, – повідомили в НБУ.

В зоні бойових дій на території України захопили громадянина Словаччини, який воював на боці окупаційної армії РФ.
Відео з полоненим словаком опублікував український журналіст, режисер і волонтер Олександр Качура.
Чоловік на відео представляється Ярославом Галайчиком і каже, що є громадянином Словацької Республіки.
На запитання, як він опинився в Україні, чоловік коротко відповідає, що потрапив у полон.
Качура розповів словацькому виданню Aktuality, що мав можливість поспілкуватися з полоненим близько пів години. За його словами, словак потрапив у полон біля міста Лиман у Донецькій області.

“Деякі хлопці, з якими він був, загинули і не дійшли до тієї точки, до якої повинні були дійти. Він був медиком, мав евакуювати поранених. Отримавши контузію, він пішов у бік наших позицій, де знайшов порожні окопи. Він сховався там, але в окоп влучив безпілотник, його ще раз струсонуло. Він пішов далі, але замість того, щоб йти до російських позицій, дійшов до наших”, – розповів Качура.
Коли саме словак опинився на фронті, наразі невідомо. До цього часу, принаймні з того, що він розповідав українцям, він перебував на окупованій частині Луганської області, де мав допомагати завантажувати вагони.
За словами Качури, чоловік стверджував, що не брав участі у бойових діях, однак він був контрактником. Словак нібито дозволив завербувати себе в інтернаціональний підрозділ разом з індійцями, непальцями та монголами.
За словами українського журналіста, словак не хоче повертатися до Росії, вважаючи за краще відбувати покарання у словацькій в'язниці за участь в іноземній армії.
У Словаччині за несанкціоноване найманство передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до восьми років.
“Він був єдиним словаком у своєму підрозділі. Єдиним громадянином Європейського Союзу. І з нього знущалися, що він шпигун. Чесно кажучи, я цього не очікував. Це був перший раз, коли я розмовляв з полоненим словаком”, – розповідає Качура.

Журналісти Aktuality знайшли профіль у Facebook, який може належати полоненому словацькому громадянину.
Профіль Ярослава Галайчика в основному містить згадки про індуїзм, а місцем його проживання вказано Катманду, столицю Непалу.
В опублікованому списку його захоплень багато згадок про езотерику та медитацію.
Наразі невідомо, чи зв'язувалися українські силові структури зі словацькою стороною у зв'язку зі справою затриманого чоловіка.
У посольстві Словаччини в Києві поки що нічого не знають про справу затриманого. Журналісти пообіцяли звернутись до МЗС Словаччини.

Споживча інфляція (індекс CPI) у Туреччині у травні прискорилася до 75,45% рік до року проти 69,8% у квітні. Про це йдеться у звіті Інституту статистики Туреччини.
Травневий показник виявився максимальним з листопада 2022 року, коли зростання споживчих цін становило 84,4%.
Щомісячне зростання цін також прискорилося і досягло 3,4%.
Обидва показники перевершили середні прогнози економістів, пише Bloomberg.

За даними Міжнародного валютного фонду, влада очікує, що інфляція в Туреччині до кінця року становитиме 38%, що, як і раніше, залишить країну шостою за темпами інфляції у світі.
“Гірше позаду”, – заявив міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек після публікації даних.

Постійне зниження інфляції, сказав він, розпочнеться у червні, і до кінця третього кварталу вона, “ймовірно, виявиться нижчою за 50%”.
За його словами, ринок прогнозує дефляцію. Очікується, що річна інфляція становитиме 33,2% через 12 місяців та 21,3% через 24 місяці.
13 травня влада Туреччини оголосила про трирічний план економії державних витрат. Заходи передбачатимуть численні скорочення бюджету “для всієї державної служби”, деякі з яких потребуватимуть внесення законодавчих змін до парламенту.
Показник виробничої активності, який відділяє зростання від падіння, складений Стамбульською промисловою палатою та S&P Global, впав нижче за 50.
Згідно зі звітом, опублікованим у понеділок, у травні витрати на ресурси й ціни на продукцію в Туреччині зростали “набагато слабшими темпами”, ніж попереднього місяця.

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої травні зросли до 70,1% у річному обчисленні порівняно з 68,5% у попередньому місяці.
Річний базовий індекс споживчих цін, який виключає волатильні статті, такі як енергоносії та продукти харчування, становив 75%, знизившись із 75,8% у квітні.
Інфляція у сфері послуг залишалася високою: ціни у ресторанах та готелях зросли більш ніж на 5,5% у місячному вирахуванні.
Центральний банк країни заявляє, що значне відхилення від прогнозованих очікувань може спровокувати нове підвищення ставок після того, як сукупне посилення більш ніж на 40 відсоткових пунктів менш ніж за рік довело його базовий показник до 50% у березні — максимуму з 2003 року.
Тоді глава Центробанку Фатіх Карахан прогнозував, що інфляція досягне піка 70% у травні, після чого почне поступово сповільнюватися. До кінця 2024 року інфляція очікувалася на рівні 36%.

Світовий лідер контейнерних перевезень Maersk Group запускає перший контейнерний сервіс до портів Великої Одеси після початку повномасштабної війни. Про це пише видання The Loadstar.
Згідно з повідомленням, у рамках співпраці з українським фідерним оператором Iteris компанія використовує судно для з'єднання порту “Чорноморськ” з румунським контейнерним терміналом Констанца.

“У квітні Iteris і Maersk доставляли порожні контейнери для експортерів і доставляли повні вантажні контейнери в Констанцу для перевантаження. Arkas, CMA CGM, Evergreen і MSC ділять простір у сервісі”, – розповів представник одеської консалтингової компанії Informall BG Данило Мельниченко.

Він допускає, що протягом наступних місяців обсяги відвантажень збільшаться вдвічі завдяки приєднанню до перевезень більшої кількості судноплавних компаній. Зі збільшенням кількості суден, цілком імовірно, що послуга омине румунські ворота, а контейнери відправлятимуть напряму в Україну з Єгипту та Туреччини, як це було до великої війни.
Iteris і Maersk також співпрацювали в перевезеннях баржами, транспортуючи контейнери, між іншим, українським портом на Дунаї, Рені та Констанцою, але запуск глибоководного сервісу призвів до його скасування, очікується, що 15 червня на цьому напрямку буде виконано останній рейс.
Водночас турецька судноплавна компанія Akkon запустила фідерну службу власними суднами в “Чорноморську”.
За інформацією Мельниченка, це єдиний перевізник, який пропонує свої власні судна для обслуговування порту, але він уже обслуговує дунайський порт “Ізмаїл”, тому може мати деякі переваги.
“Він ходить в “Ізмаїл” і назад від початку війни. Очікується, що його обсяги будуть значними, оскільки клієнти переходять на більші судна і покращують планування”, – сказав представник консалтингової компанії.