З початку доби на Покровському напрямку російські загарбники 30 разів атакували позиції Сил оборони України
Про це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 16.00 3 червня.
Від початку доби на фронті російсько-української війни відбулося 73 бойових зіткнення. Найбільша інтенсивність російських окупантів на Покровському та Куп’янському напрямках. Наші захисники стають на заваді наступальним спробам російських окупантів та завдають їм втрат.
Російські загарбники продовжують завдавати артилерійських ударів зі своєї території по населеним пунктам Чернігівщини та Сумщини. Зокрема за сьогодні з прикордонних районів Росії били по українським н.п. Павлівка, Середина Буда, Поківка, Ключи, Лісне та Кіндратівка.
На Куп’янському напрямку ворог збільшив активність та здійснив вже 11 атак на позиції українських захисників. Зокрема тривають три боєзіткнення в районах Стельмахівки, Берестового та Тернів.
На Сіверському напрямку ворог здійснив девʼять штурмових дій. Сім атак російських окупантів стримують наші підрозділи в районах Роздолівки та Івано-Дар'ївки. Також окупанти застосовують тут авіацію.
На Краматорському напрямку наразі тривають чотири боєзіткнення в районах н.п. Іванівське та Алебастрове. Одну атаку успішно відбито.
На Покровському напрямку активність ворога зберігається в районах Новоолександрівки Першої та Птичого. Наразі мова йде про 30 атакувальних дій окупантів на цьому напрямку з початку доби.
На Курахівському напрямку наші воїни стали на заваді дев’яти атакам противника. Ситуація контрольована.
На Придніпровському напрямку, поблизу Кринок українські захисники відбили іще одну атаку ворога. Загальна кількість боєзіткнень на напрямку зросла до трьох.
На решті напрямків обстановка суттєвих змін не зазнала. Наші війська контролюють ситуацію та виснажують ворога вздовж всієї лінії бойового зіткнення.

Росія налаштована на довгу війну. У найгіршому випадку Кремль може повторити стратегію, яку він застосував проти сирійського Алеппо у 2016 році, у Харкові.
Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко, повідомляє The Wall Street Journal.
Він нагадав, що в Алеппо російська авіація, що підтримує сирійський уряд у громадянській війні, зруйнувала системи електро- та водопостачання, а також розбомбила лікарні та школи. Тоді населення Алеппо скоротилося до третини від довоєнного рівня до того, як режим Асада відбив місто в опозиційних сил.
“Вони просто витіснили людей. Це те, що вони хочуть практикувати навколо Харкова”, – заявив Литвиненко.

Алеппо
У 2012 році сирійська громадянська війна охопила Алеппо, колись жваве місто, яке стало одним із ключових полів битви. При цьому у 2016 році Росія втручається в конфлікт, надаючи рішучу підтримку режиму Башара Асада. Починаються інтенсивні бомбардування східних районів Алеппо, де знаходять притулок опозиціонери та мирні жителі.
Російський наступ на Харківську область
10 травня розпочався черговий наступ російських військ на Харківську область. Окупанти ставили за мету прорвати українську оборону на прикордонній ділянці, захопити місто Вовчанськ, а потім просунутися далі до Харкова.
Проте українські Сили оборони успішно відбили наступ та завдали значних втрат ворогу.
У Білому домі вже визнали провал нового наступу Росії, підкресливши ефективність дій українських військових.

У вівторок, 4 червня, до другої половини четверга, 6 червня, польські фермери планують блокаду руху вантажівок в пункті пропуску “Рава-Руська”.
Про це повідомляє пресслужба Державної митної служби України.
“З 10:00 год. 4 червня за київським часом до другої половини дня 6 червня польські фермери планують блокування вантажної ділянки в пункті пропуску “Рава-Руська – Хребенне”, – йдеться у повідомленні.

Відтак, очікується повна зупинка руху вантажних автомобілів на виїзд з України.
У напрямку на вʼїзд в Україну польська сторона пропускатиме не більше 24 вантажівок на добу (два запуски по 12 авто) і до 4 автомобілів на годину з гуманітарними вантажами.

Внаслідок обстрілів Михайлівки Новогродівської громади Донецької області загинули дві людини й одна зазнала поранень
Про це повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін у соцмережах.
За його словами, зранку 3 червня росіяни скинули на село керовану авіабомбу, а через півтори години повторили удар. Пошкоджено щонайменше 5 будинків.
Серед загиблих — 12-річний хлопець.
“Вже завтра Україна відзначатиме День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, – а сьогодні до цього сумного списку додалося ще одне ім'я”, — йдеться у повідомленні.

Кабінет міністрів сприятиме створенню альтернативної генерації в Україні. Необхідні для цього кроки обговорили на нараді у понеділок, 3 червня.
Про це повідомляє Telegram прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.
На нараді Шмигаль заслухав доповіді віцепрем’єр-міністра Юлії Свириденко та міністра енергетики Германа Галущенка.
“Розглянули можливість скасування ввізного мита й ПДВ на все енергетичне обладнання та комплектуючі до нього, а також спрощення митних процедур для його ввезення. Це дасть можливість громадянам і бізнесу забезпечити себе альтернативними джерелами енергії”, – розповів прем'єр.

За його словами, уряд працює над децентралізацією енергосистеми.
“Говоримо з партнерами про поставки дизель-генераторів, когенераційних установок, мобільних котелень – насамперед для прифронтових регіонів”, – додав Шмигаль.

Він також дав доручення опрацювати питання надання пільгових кредитів на генеруюче обладнання.
А Міненерго доручено спільно з партнерами опрацювати питання щодо встановлення газопоршневих установок у кожному обласному центрі.
“Росія робить усе, щоби знищити нашу енергосистему. Ми докладаємо максимум зусиль, аби підготуватися до складного опалювального сезону”, – наголосив прем'єр.

Ситуація зі світлом в Україні
Як повідомили в “Укренерго” внаслідок негоди, сьогодні, 3 червня, без світла залишились 312 населених пунктів в 7 областях України.
До того ж протягом доби в усіх регіонах діють ліміти споживання електроенергії.
Причиною застосування обмеження є наслідки шести масованих терористичних обстрілів Росії по українських електростанціях. Для подолання дефіциту залучаються імпорт й аварійна допомога з Європи.

Бельгія, яка наразі головує в Раді ЄС на ротаційній основі, закликає уряди країн Євросоюзу розглянути можливість розпочати процедуру позбавлення Угорщини, яка перебирає на себе головування наступного місяця, права голосу.
Це випливає з інтерв'ю глави МЗС Бельгії Аджі Лябіб виданню Politico.
Лябіб виступила за те, щоб застосувати до Будапешту процедуру висловлення недовіри за статтею 7 Договору про ЄС – крайній крок, який може призвести до призупинення права голосу країни в Євросоюзі.
“У нас є Європа, яка важко рухається вперед, і, на жаль, деякі держави – зокрема, одна держава – все частіше займають позицію, яка полягає в блокуванні та вето”, – сказала вона.

“Я думаю, що ми повинні мати сміливість приймати рішення: йти до кінця статті 7, активувати статтю 7 до кінця, яка передбачає припинення права вето”, – заявила міністерка.

Європейський парламент запустив перший етап процедури за статтею 7 проти Угорщини у 2018 році, але процес зайшов у глухий кут.
Наступний етап цієї процедури часто називають “ядерним варіантом”, оскільки він передбачає найсерйознішу політичну санкцію, яку Євросоюз може накласти на країну-члена – призупинення права голосу при прийнятті рішень ЄС.
Угорщина має перебрати головування в Раді ЄС у липні, що дасть Будапешту більше повноважень визначати порядок денний і пріоритети на шість місяців, навіть попри те, що угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан продовжує перешкоджати прийняттю рішень ЄС з важливих питань.
“Це момент істини. Або ми виконуємо свої обов'язки, що вимагає політичної мужності і сили волі. Або ми створюємо механізми, які не працюють. Тож ми маємо зробити вибір”, – заявила Лябіб.

“Якщо ми йдемо до кінця з цим механізмом, він повинен працювати. Якщо він не працює, ми повинні його реформувати. Це майбутнє Європейського Союзу”, – підкреслила вона.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Будапешт постійно сповільнював допомогу ЄС Україні або взагалі відмовлявся від неї.
Європейський парламент і Німеччина поставили під сумнів здатність Будапешта очолити Раду ЄС з 1 липня, але, за словами Лябіб, Бельгія наполягала на тому, що Угорщина повинна виконувати свої обов'язки до кінця терміну.
“Це також нагадування про те, що бути членом Європейського Союзу означає поважати цінності, мати права, доступ до фондів, бути частиною єдиного ринку, поважати цінності свободи, свободи вираження поглядів і незалежності судової системи”, – сказала вона.

“Саме тому Угорщина зараз перебуває під процедурою статті 7 і все більше і більше ізолюється”, – додала міністерка.

Після того, як минулого місяця Брюссель закрив аналогічну справу проти Польщі, Угорщина стала єдиною країною ЄС, проти якої запущено санкційну процедуру.
Прессекретар постійного представництва Угорщини при ЄС заявив: “Головним завданням Угорщини зараз є вберегти ЄС від війни у нашому сусідстві. Якщо війна дійде до ЄС, то стаття 7 буде найменшою з наших проблем”.
Минулого тижня, за даними джерел, Угорщина на зустрічі послів ЄС блокувала схвалення проєкту переговорної рамки про вступ України до Євросоюзу через питання прав нацменшин.
Нещодавно ЗМІ повідомили, що Угорщина заблокувала схвалення Євросоюзом спрямування прибутків від російських заморожених активів на закупівлю зброї для України.
Крім того, за даними ЗМІ, Угорщина погрожувала зірвати санкції ЄС проти експорту скрапленого газу з Росії.

Сьогодні, 3 червня, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник залишив свою посаду.
Про це йдеться в повідомленні НАЗК.
У Нацагентстві нагадали, що 12 травня 2022 року Ситника призначили заступником голови НАЗК. Він відповідав за такі напрями:

координація взаємодії з правоохоронними органами та органами прокуратури, у тому числі забезпечення розгляду обґрунтованих висновків про злочини, виявлення активів осіб, причетних до військової агресії проти України;
фінансовий контроль, проведення спеціальних перевірок, моніторинг способу життя, перевірка дотримання вимог законодавства, в тому числі у сфері запобігання корупції;
запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
моніторинг і контроль виконання актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Минулого тижня вартість готівкового долара у банках та оптових обмінних пунктах України перевалила за позначку 41 грн. У середу, 29 травня, столичні оптовики продавали велику партію готівкового «американця» по 41,15 грн. Що відбувається на валютному ринку? Чому гривня так сильно дешевшає?
Як ми вже зазначали в нашій попередній публікації, те, що ми спостерігаємо зараз, – закономірний і очікуваний процес т.зв. “плавної девальвації”. Тон задає міжбанківський валютний ринок, на якому відбувається левова частка угод з купівлі та продажу безготівкового долара.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до 3 жовтня 2023 курс на міжбанку був фактично «заморожений». Після того, як Національний банк оголосив про запровадження режиму т.зв. «курсової гнучкості», долар спочатку подешевшав до 35,97 грн, а потім почав зростати і минулого тижня досяг позначки 40,685 грн на позиції «бід» і 40,85 грн. на позиції «оффер», тобто. впритул наблизився до наступної психологічної позначки 41 грн І це за безготівковий долар, ціну якого дуже складно назвати спекулятивним, т.к. вона формується як реального часу на міжбанківському валютному ринку.
Аналітики порталу «Курс України» називають кілька причин того, що відбувається. Насамперед, варто згадати про «валютну лібералізацію», черговий етап якої був оголошений Нацбанком рівно місяць тому – у п'ятницю 3 травня. Вочевидь, що виконання пунктів цієї лібералізації сприяло зростанню попиту безготівкову валюту – попиту, який довелося задовольняти Національному банку.
Крім того, минулого тижня активізувалися покупки валюти для сплати численних валютних контрактів. За інформацією порталу «Курс України», серед покупців виділявся Укрексімбанк, а суми, які купували тільки цей банк, часом перевищували 100 млн доларів за день. Необхідність закупівлі військової техніки та комплектуючих, гадаю, ні в кого не викликає сумніву, а розплачуватись за неї доводиться американською чи європейською валютою.
Також зберігається попит із боку традиційних покупців валюти – імпортерів. Серед них на першому місці зараз – фірми, які постачають в Україну бензин та дизельне паливо. Напередодні запровадження нових акцизів логічно, що вони поспішають завезти в Україну і розмитнити ще за старими правилами якнайбільшу кількість палива. І для цього також потрібна валюта. У той же час, пропозиції валюти на ринку більше не стає. Обсяги експорту вийшли на якесь «плато», і очікувати, що найближчими днями експорт зросте, а значить, зросте і валютна виручка, що продається, – не варто.

Куди дивиться Нацбанк
Природно, що в будівлі на вулиці Інститутській, 9 чудово володіють ситуацією, що склалася, і щосили намагаються втримати її під своїм контролем. Про це свідчить, зокрема, зростання обсягів валютних інтервенцій, які проводять НБУ, вже другий тиждень поспіль. За період з 27 по 31 травня він становив 1091,1 млн доларів – рекордне значення за п'ять місяців 2024 року. І лише завдяки цьому вдалося не лише зупинити падіння гривні, а й розгорнути тренд у зворотний бік. До обіду понеділка котирування на міжбанку знизилися до 40,36 гривень за «бідом» та 40,45 гривень за «оффером».
Як реагує готівковий ринок
Готівковий долар минулого тижня подорожчав із 40,50 грн (за такою ціною його продавали у столиці вранці понеділка 27 травня) до 41,15 грн – таку ціну оптові обмінники виставили у середу 29 травня. І лише до кінця місяця, відреагувавши на зниження, що почалося, на міжбанку, долар втратив у ціні 10 копійок. У понеділок, 3 червня, столичні обмінники продають великі партії американської валюти по 41,04-41,05 грн.
Як повідомили порталу «Курс України» оператори з інших міст, спостерігається нестача долара в банках, і через це курс не знижується, попри те, що на міжбанку він опустився на 20-25 копійок. Українці, яких тривалий час переконували у стабільності курсу та контрольованої ситуації, знову почали виносити гривню з банків та переводити заощадження у валюту.
Що далі
Якщо на міжбанківському валютному ринку долар продовжить падіння хоча б 2-3 дні, готівковий ринок буде змушений відреагувати. І нехай не так швидко, як хотілося б, цінники почнуть знижувати. У цьому випадку можна припустити, що цього чи наступного тижня вартість долара опуститься до 40,50-40,70 грн. Суттєвішого зниження цін поки що чекати не доводиться: усі вже зрозуміли, що долар дорожчатиме, і скуповуватимуть його на кожному зниженні.