Солом'янський районний суд Києва продовжив запобіжний захід митрополиту УПЦ МП Павлу (Лебедю) у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його підозрюють у розпалюванні релігійної ворожнечі та виправдовуванні дій Росії.
Сьогодні, 30 червня, суд схвалив клопотання прокурора про продовження цілодобового домашнього арешту з носінням браслета ще на 2 місяці.
Захисники Павла (Лебедя) просили особисте зобов'язання або нічний домашній арешт. Рішення про продовження цілодобового домашнього арешту вважають незаконним і оскаржуватимуть його у Київському апеляційному суді.
1 квітня Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому намісникові Києво-Печерської лаври, митрополитові УПЦ МП Павлу (Лебедю). Суд задовольнив клопотання прокуратури про цілодобовий домашній арешт. Крім того митрополита зобов'язали носити електронний браслет.

Європейська рада вирішила продовжити антиросійські санкції ще на шість місяців. Обмеження діятимуть до кінця грудня.
Про це заявив брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк у Twitter.
“Тим часом Єврорада вирішила продовжити санкції ЄС проти Росії на шість місяців. Угорщина запросила оцінку впливу, але погодилася на зелене світло, беручи до уваги оцінку Комісією санкцій, яка буде найближчим часом”, – написав Йозвяк.

Санкції Євросоюзу проти Росії
Нагадаємо, санкції, які продовжив Євросоюз, було введено ще у 2014 році у відповідь на окупацію частини території України росіянами. Обмеження значно розширили після того, як у 2022 році країна-агресор розпочала повномасштабне вторгнення.
Санкції включають заборону на імпорт нафти, відключення від SWIFT кількох російських банків, а також призупинення мовлення окремих пропагандистських ЗМІ РФ на території країн Євросоюзу.
Усього з початку повномасштабного вторгнення проти Росії було запроваджено 11 пакетів санкцій.

Верховна рада ухвалила закон про повернення довоєнної системи податків з 1 серпня, який передбачає скасування 2% податку для ФОПів та повернення 5%. У другому читанні законопроект підтримали 239 депутатів. Про це, з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка.
Ухвалена редакція проекту №8401 передбачає продовження мораторію на податкові перевірки до кінця війни. З 1 серпня дозволяються перевірки для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг.
З 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО. Але є звільнення від фінансової відповідальності за порушення з РРО на прифронтових територіях (окрім торгівлі підакцизними товарами).
Крім того, законом також передбачено:
“технічний борг” (який виник із 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року) не враховувати під час визначення можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі; зберегти право добровільної сплати єдиного податку і ЄСВ для прифронтових територій (у тому числі територій можливих бойових дій).

Повернення податків та відповідальності
Таким чином, закон скасовує:
можливість для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу; можливість для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок; незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; зупинення перебігу строків (подання податкової звітності, строків отримання податкової інформації контролюючими органами).
Нагадаємо, Кабінет міністрів ще в січні подав до Верховної ради проект закону, яким пропонується скасувати податкові пільги, введені після початку війни. Документ був поданий в межах зобов’язань України перед МВФ. Рада ухвалила цей законопроект 29 травня в першому читанні.

Українське командування утримується від відправлення великих піхотних з'єднань та західних танків для штурму російських позицій, зіткнувшись із жорстким опором Російської Федерації. Сили оборони України завдають точкових ударів, намагаючись послабити оборону окупантів.
Видання The Wall Street Journal пише, що українські сили використовують західну зброю великої дальності для поразки російських ліній постачання у глибині тимчасово окупованої території. Минулого тижня британські крилаті ракети вразили ключовий міст, який Кремль використав для доставки вантажів із Криму, захопленого Москвою у 2014 році, до лінії фронту на півдні України. Але вони також намагаються зруйнувати перші лінії оборони Москви вздовж фронту, використовуючи дешевше озброєння для ураження російських гармат, складів боєприпасів і зсобів радіоелектронних перешкод, а також картуючи заміновані поля.
Українські захисники продовжують атакувати, відбивши цього тижня село Рівнопіль, хоч деякі інші вилазки мало що дали. Сили України ще не підійшли до збудованих росянами оборонних споруд, включаючи протитанкові траншеї та інші загородження, приблизно за дюжину миль від лінії фронту.
“Наступ йде не дуже швидко, тому що ми намагаємося вберегти війська” , – сказав 49-річний член команди безпілотників із позивним “Буржуа”.

“Підготовка ґрунту займає деякий час. Нам потрібно знищити якнайбільше, перш ніж вводити війська” , – додав він.

Команда безпілотників Clear Eyes провела останній місяць, намагаючись підготувати ґрунт у кількох селах Запорізької області. Київ сподівається прорвати оборону Москви в регіоні та перерізати сухопутний міст, який сполучає Росію з тимчасово окупованим Кримом.
За кілька тижнів до початку контрнаступу група встановила командний пункт на фермі більш ніж за 10 миль від лінії фронту і почала картографувати місцевість. Якщо дрон помічав танк, що їде полем, значить, поле не заміновано. Якщо з одного будинку виїжджала та в'їжджала вантажівка, підозрювали, що це склад боєприпасів. Вони відзначили це на картах на планшетах, якими поділилися з бригадою, що працює в цьому районі.

Проте, коли на початку цього місяця почався наземний наступ, за словами командира групи безпілотників Георгія Волкова, українці були “трохи шоковані” ступенем російської оборони. Було підготовлено щонайменше трьох оборонних рубежів. Окопи були вириті тракторами та укріплені бетоном. Було підготовлено укриття для танків та іншої техніки. Доріжки вимощені гравієм, щоб великовантажні машини не застрягли у багнюці під час зливи.
“Це були прості речі, але коли все це разом, виходить велика захисна система” , – сказав Волков.

Взявши кілька сіл у цьому районі, Україна припинила масштабні наземні штурми. З того часу команда Clear Eyes бере участь у безперервній грі в кішки-мишки: оператори дронів намагаються знайти і вразити російську техніку, а росіяни намагаються збити дрони.
Щоранку перед сходом сонця команда запускає у повітря кілька дронів — зазвичай кілька невеликих комерційних пропелерних БПЛА, а іноді й більш просунуті, зокрема американський RQ-20 Puma, який виглядає як крихітний літак і може багато літати. Пілоти управляють безпілотників за кілька миль за лінією фронту. У командному центрі на п'яти екранах транслюються сигнали з півдюжини дронів, деякі з яких контролюються іншими найближчими українськими підрозділами.
Російський полонений, захоплений у перші дні контрнаступу, намалював українським військовим карту населеного пункту, за яким ведеться спостереження. Усі об'єкти попередньо перевіряються за допомогою дрону, після чого віддається команда артилерії.
“Це дуже довгий процес – дивитися, аналізувати, знову і знову , – сказав Волков, – Ворог теж вчиться, міняється місцями, більше ховається під землею” .

Минулого тижня один пропелерний дрон, що низько завис над селом, помітив дірку в даху будівлі. Усередині нього оператори побачили танкові боєприпаси. Коли артилерійська бригада потрапила до будинку, стався сильний вибух.
“Він горів до наступного ранку” , – сказав Буржуа.

За його словами, це був четвертий склад, який група атакувала у цьому районі. Минулого тижня вони завдали ще одного удару після того, як безпілотник Puma з тепловізором помітив дві вантажівки на узліссі та солдатів, які розвантажували запаси.
Проте минулого тижня команда програла “Пуму”, коли російське обладнання перешкодило з нею контакт, залишивши військових без удосконаленого нічного бачення.

Під головуванням президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому, зокрема, вирішено посилити північний напрямок.
Зеленський заслухав доповіді головнокомандувача Валерія Залужного, командувача Сухопутних військ Олександра Сирського, командувача оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” Олександра Тарнавського та командувача Об'єднаних сил Сергія Наєва.
“Ситуація на полі бою, рух уперед. Посилення наших операцій додатковими артсистемами та снарядами. Окрема доповідь ГУР, СЗР, СБУ та ДПСУ щодо ситуації в Білорусі. Тримаємо це на постійному контролі.
Рішенням Ставки – Головкому Залужному та командувачу “Півночі” Наєву – виконати комплекс заходів щодо посилення цього напряму” , – заявив президент.

У Росії рейтинг схвалення дій ватажка “ПВК Вагнер” Євгенія Пригожина впав приблизно удвічі після заколоту, проте майже третина росіян досі підтримують його. Про це свідчать опитування російського Левада-центру, яке проводилося 22-28 червня.
За даними опитування, 22-23 червня 58% респондентів позитивно ставилися до заколоту. Після його завершення про схвалення дій ватажка “ПВК Вагнер” заявили 29% опитаних.
Серед характеристик Пригожина, які виділяють найчастіше, 27% опитаних називали його прямолінійність, відкритість і чесність; 23% відзначали його лідерські якості (“гарний керівник”, “може згуртувати народ”, “створив сильну армію”); 18% підкреслити його енергійність. Рідше його називали “патріотом”, “хорошим військовим”, ставили в заслугу взяття Бахмута.
Опитані, які не схвалюють діяльність Євгена Пригожина (під кінець опитування ця думка почала переважати), говорили, що він “влаштував заколот, пішов проти влади/Путіна/Росії/народу” (34%), а також зазначали, що у нього “непомірні амбіції”, “він лізе у президенти” та він “агресивний, зарозумілий, багато говорить” (по 8%), 7% називали “бандитом”.

До спроби заколоту 19% респондентів були готові підтримати Пригожина, якби він узяв участь у президентських виборах 2024 року. Після 24 червня частка таких опитаних знизилася вдвічі – до 10%.
Також після заколоту знизився рівень схвалення дій міністра оборони Сергія Шойгу, якого Пригожин звинуватив в ударах по таборах найманців, спробі знищити його ПВК та іншому. Тижнем раніше діяльність міністра схвалювали 60% респондентів, а після заколоту – 48%.
Про підтримку міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова заявили близько 75% – його рейтинг майже не змінився. Майже на тому самому рівні лишився і рейтинг глави Чечні Рамзана Кадирова (близько 70%).
Використання найманців на боці Росії та участь засуджених у війні вважають допустимим по 57% респондентів, приблизно 30% дотримуються протилежної точки зору. Скоріше неприпустимою або абсолютно неприпустимою участь таких формувань на боці РФ бачать 29% респондентів.

Роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне в Україні 30 червня 2023 року порівняно з попереднім торговим днем зросли. Паливо дорожчає перед підвищенням податків. Про це, з посиланням на дані моніторингу “Консалтингової групи А-95”.
За даними моніторингу, середні роздрібні ціни на бензин А-95 становлять 44,85 гривні за літр (+0,20 гривні), на дизельне пальне 43,40 гривні за літр (+0,23 гривні), на автогаз 21,93 гривні. за літр (+0,01 гривні).
Водночас загалом за червень ціни майже не змінилися: бензин подешевшав на 0,5%, дизель – на 0,6%. Автогаз подорожчав на 0,1%.

Підвищення податків
Восени 2022 року було частково повернуто акцизи на бензин, дизельне пальне та автогаз, скасовані навесні 2022 року. Законом передбачено дію ставки ПДВ на рівні 7% до 1 липня 2023 року, після чого вона зросте до 20%.
Крім того, з 1 липня зростуть акцизи на бензин із 100 євро до 213,5 євро за 1000 літрів на дизельне пальне зі 100 євро до 139,5 євро. Акциз на газ скраплений залишиться на рівні 52 євро за 1000 літрів.
Після повернення акцизних ставок та ПДВ на довоєнний рівень з 1 липня 2023 року вартість автогазу, дизельного палива та бензину на АЗС суттєво зросте. Однак підвищення цін не буде миттєвим.
Як повідомив директор спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев, бензин подорожчає в середньому на 12 гривень, дизель на 10 гривень, скраплений газ на 5 гривень.
За прогнозом НБУ, з 1 липня паливо в Україні дорожчатиме через повернення податків на довоєнний рівень. Надалі ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню світових цін на нафту, а починаючи з 2024 року паливна компонента сприятиме гальмуванню загальної інфляції як безпосередньо, так і через вторинні ефекти.

Рада директорів Міжнародного валютного фонду погодилася надати додатковий час для ухвалення урядового законопроекту №8401 про відміну 2% єдиного податку (ЄН), але розраховує на ухвалення закону до кінця в липні. Про це заявив глава місії МВФ в Україні Гевін Грей на брифінгу після рішення МВФ про перший перегляд програми EFF та виділення Україні другого траншу $890 млн.
“Ми зрозуміли, що владі потрібен додатковий час, щоб отримати схвалення парламенту… Тож ми чекаємо, що цей закон буде ухвалено до кінця липня” , – сказав він.

Водночас, глава місії підкреслив, що це дуже важливий законодавчий акт у контексті програми, побудованої на поступовій мобілізації внутрішніх доходів.
Загалом Грей зазначив, що за останні вісім-дев'ять місяців жодних затримок щодо домовленостей у реалізації реформ в Україні не було.
Серед найближчих важливих структурних маяків програми він назвав реформи у сфері управління та боротьби з корупцією, зокрема, ухвалення в липні закону про відновлення декларування державних посадових осіб, які безпосередньо не залучені до мобілізаційних та військових дій, з відновленням функції НАЗК щодо їх перевірки та верифікації.
Глава місії додав, що у вересні важливим структурним маяком буде внесення поправок до закону про фінмоніторинг та боротьбу з відмиванням коштів, щоб відновити посилені заходи належної обачності щодо політично значущих осіб (PEP) відповідно до ризик-орієнтованого підходу, що відповідає стандартам FATF.
Ґрей уточнив, що другий перегляд програми EFF орієнтовно планується на кінець листопада – початок грудня.