pavlograd.info 04.10.2018 13:29

У домівках холоднішає, а українці і досі не знають, якою буде ціна на опалення. Влада повідомляє, що тарифи мають зростати, але завбачливо не каже, на скільки. Головна опозиціонерка не згодна з підвищенням тарифів, оскільки знає, що тарифи потрібно і можна зменшувати. Найголовніше – Тимошенко знає як це зробити. Першочергово потрібно припинити красти.

“До завершення роботи корумпованої влади залишилося півроку… Українські владні щури починають бігти з корабля, забираючи все, що можуть винести. Вони задумали забрати все, що в України ще залишилось цінного. Це дембельський акорд”, – такими словами Тимошенко розпочала прес-конференцію, терміново скликану у Києві.

Лідерці «Батьківщині» стало відомо про «оборудку сторіччя», яку хоче провести керівництво Нафтогазу, «прихватизувавши» українську ГТС – останнє, після землі, українське багатство. Необхідністю зупинити цю оборудку Юлія Тимошенко пояснила журналістам причину термінової зустрічі.

Виявилось, що керівництво НАК Нафтогаз планує «роздерибанити» за дріб’язок половину газотранспортної системи на користь невідомих «інвесторів». Та ще за ціною у 20 разів дешевшою, ніж ГТС коштує. Влада ж запевняє, що «труба» незабаром перетвориться на металобрухт, оскільки Росія хоче постачати газ до Європи іншими шляхами. У чому ж тоді інтерес загадкових «інвесторів» – таємниця.

У ході прес-конференції Юлія Тимошенко нагадала, що ГТС приносить Україні щорічно близько 3 мільярдів доларів та може бути використана для продажу українського газу Європі. Для цього є всі можливості – і родовища, і запаси газу, і інфраструктура. Не вистачає тільки політичної волі відновити видобуток українського газу. Не так давно його обсяги сягали 60 млрд кубометрів на рік, сьогодні ж трохи більше двадцяти. Таким є результат роботи корумпованого Нафтогазу.

Сьогоднішня спроба мародерів у владних кріслах забрати державне надбання є не першою. Пам’ятаємо, коли команда Ющенка намагалась приватизувати ГТС. Ця спроба зазнала поразки через послідовні державницькі дії Тимошенко та команди «Батьківщини» у парламенті. Тоді, 2007 року, їх законопроект про заборону будь-яких маніпуляцій із ГТС підтримали 430 нардепів – абсолютний рекорд за всю історію парламенту. Сьогодні Тимошенко вимагає ухвалити закон, який скасувала чинна влада та обіцяє ліквідувати газового спекулянта під назвою НАК «Нафтогаз України» одразу після перемоги на виборах.

Нафтогаз нічого не видобуває і не виробляє, а лише продає український газ українцям за завищеними тарифами. Корупція та здирництво – ось «секрет успіху» Нафтогазу, чий дохід зрівнявся з доходом російського Газпрому. Того самого Газпрому, шо винен Україні мільярди доларів за рішенням суду. За словами лідерки «Батьківщини», ліквідація Нафтогазу та унормування ринку палива зможе знизити тарифи для українців щонайменше удвічі.

Нафтогаз побачив у заявах Тимошенко дійсну загрозу, бо ані знижувати тарифи, ані полишати свої посади вони не збираються. Натомість, активізували всіх ідейних і проплачених прихильників монополії та завищених тарифів, аби ті у пресі та соцмережах відстоювали Нафтогаз. Дійшло до абсурду. Навіть голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв заявив, що у разі ліквідації Нафтогазу, Україна не отримає борг від Росії за рішенням Стокгольмського арбітражу.  Незважаючи, що Україна досі не отримала від росіян грошей, керівництво Нафтогазу вже виписало собі мільярдні премії.

Передчуваючи небезпеку, незадовго до прес-конференції Тимошенко, комерційний директор Нафтогазу Юрій Вітренко перевів майже 4 мільйони доларів на рахунок своєї дружини у Ліхтенштейні – маленькій країні, що біля Швейцарії.

Реакція Тимошенко на інформаційну кампанію не змусила себе довго чекати: «Бачу, що своєю заявою про наміри ліквідувати Нафтогаз я розворушила осине гніздо, – написала вона у своєму фейсбуці. – «Росія і Газпром заплатять все до останньої копійки… І всі отримані гроші підуть не на мільйонні премії керівництву Нафтогазу та не в кишені корумпованої влади. Ці гроші – для людей». Юлія Тимошенко підкреслила, що не відступить та знизить тарифи для людей.

 

Сергій Биков,

голова аналітичного центру ІНПОЛІТ